Читайте блог, такий контрастний,
                    Де, навіть, кіт покаже язика.
                    Любіть себе - бо кожен з нас прекрасний
                    І не шукайте сенс життя!

Monday, December 24, 2007

Дістатись краю неба неможливо

Дістатись краю неба неможливо.
Який же сенс тоді на край летіти?
Коли тебе несуть угору крила,
Не впасти з висоти так важко вміти.
А на середній висоті літають
Твої товариші, а може й друзі.
Ти стрімко вгору йдеш — вони зникають…
Пливеш назустріч потаємній музі.
Радієш, що уже сягнув за хмари,
Та щастя навіть ні з ким розділити.
Довкола білі купчасті примари,
Німі, пусті, безтілі і розмиті.
Тобі із ними не поговорити,
Хоча навкруг так гарно, так красиво…
Самотньо… Але крил не зупинити.
Дістатись краю неба неможливо.

Инна Пирлик

Thursday, December 20, 2007

Belly dance: погляд зсередини

Танець живота або, як зараз модно казати, belly dance як вид мистецтва танцю виник в глибоку давнину в одному з торгових турецьких міст. Згідно легенди, під час проведення одного з місцевих свят танцівниця, яка спокійнісінько працювала перед публікою на сцені в звичному жанрі, змушена була проявити творчий підхід та змінити свій погляд на стандартну техніку виконання, оскільки їй під спідницю залетіла бджола, яка спричинила активні рухи бедрами танцівниці, що в свою чергу таким чином намагалася позбутися неприємних відчуттів від новонабутого контакту ...
Саме ці різкі рухи бедер, що несподівано викликали неймовірні овації публіки і стали першоджерелом танцю, що війшов в історію світової культури та став невід'ємною частиною культур країн сходу та Єгипту. Взагалі кажучи видів танцю живота є досить багато: практично кожна країна має свій погляд на ідеї та техніку виконання елементів не кажучи вже про прикраси костюми та допоміжні атрибути (мечі, дзвіночки, тростини, свічки, шалі та ін.), однак із найбільш відомих можна виділити єгипетський, турецький та арабський танці.
Найбільш близьким мені є арабський танець, тому мову вести далі буду саме про нього.
Танець живота - це не просто послідовність механічних рухів тіла напівоголеної особи жіночої статі, а насамперед це стан душі, тобто танець, в якому тіло відіграє роль інструмена відображення внутрішнього стану танцівниці. Саме тому істинної майстерності в його виконанні може досягти лише чиста душею жінка середнього віку, яка своїм танцем здатна розповісти історію свого життя: передати радість щастя та біль страждань, які в повній мірі не здатна навіть уявити молода дівчина. З метою очищення розуму від брудних думок та звільнення серця від переживань оточуючої реальності, кожне заняття чи показове виконання танцю розпочинається з молитви, що покликана відкрити душу виконавиці для зовнішнього світу і допомогти їй передати свої почуття та переживання.

Судячи з усього вище сказаного європейську та американську інтерпретацію цього виду мистецтва, яке сьогодні є одним із найпопулярніших серед молоді великої кількості країн світу, можна розцінювати лише як жалюгідну подобу істиного мистецтва, яка може нас лише навчити мавпоподібно повторювати набір дуже гарних пластичних рухів: з метою досягнення відчуття причетності до попкультури, а то й взагалі втрати зайвих кілограмів в області стегон, яка насправді в результаті лише там прибавляється.
Залишається сподіватися, що мода мине і в цій сфері залишаться не спортсмени та шейпінгісти, а справжні майстри та бажаючі танцювати серцем, у яких в процесі танцю душа та тіло зливаються в єдине ціле, а оточуючі не можуть відвести погляду від їх стегон.

Friday, November 23, 2007

Tuesday, October 30, 2007

Belly dance

Танець черева, а заодно танець, в якому душа та тіло зливаються в єдине ціле...
Хотіла написати статтю про ще одну невід'ємну частину мого життя, але її вже написали (щоправда англійською). Читайте, а головне дивіться ...
Snakehips
P.S. Читайте в наступних випусках історію виникнення та основні ідеї та напрямки цього виду танцю.

Wednesday, October 10, 2007

Free time

"Воно" підкралося до мене непомітно та захопило зненацька та не встигла я і змахнути повіками, як вже з головою була поглинута ним ...
Мені завжди подобались зимові види спорту, а особливо фігурне катання, однак я ніколи себе не могна навіть уявити на ковзанах. Мене завжди дивувало як можна взагалі встояти на такій слизькій поверхні на двох хитких металевих пластинах та щей витворяти на ходу усякі дива.
І все-таки цей день настав: я вийшла на каток... (не подумайте, що на фото мій перший вихід, насправді це я вже вдруге на льоду) .
Катання виявилось не таким вже й складним. Основне в цій справі нічого не боятися і тримати рівновагу (як душевну, так і фізичну).


Протягом двох років кожні два тижні ковзанярського сезону я ходжу танцювати на льоду. Навіть купила собі ковзани (гарні, біленькі, але не пухнасті). Я би навіть показала їх фотографію, але нажаль увіковічнити цей робочий інвентар поки-що ніхто не здогадався.

Тривалість сезону не є достатньою, для повного задоволення власного "я" (львівські каток комплексу "Медик" та "ніякий" каток біля ратуші працюють виключно в температурних межах (- нескінченність; +10)), тому, виходячи з технічних причин, довелося адаптуватися, шляхом вивчення альтернативних технологій.

Ролики - це круто. На них можна стояти не докладаючи зайвих зусиль та кататися ціле літо.








У порівнянні з ковзанами є кілька відміностей:

1) відштовхуватися на роликах можна виключно за рахунок діагональних кроків "ялиночкою" і нів'якому разі не використовувати ковзанярський метод відштовхування зубцями (перевірено власним досвідом - синці на колінах гарантовано);




















2) гальмувати на роликах можна за допомогою задніх гальм, які переважно розміщені на правому черевику, і робити це бажано не на великій швидкості. Кращим та безпечнішим способом загальмувати є просто вміння повертати (заднього гальма як показує практика може і не виявитись).




















Тепер я знаю, що цей вид спорту не є смертельно складним та недоступним для звичайних людей, однак і розумію, що мені є до чого прагнути ...

Tuesday, September 25, 2007

Спогади про минуле

Присвячується сміливим та відчайдушним бійцям "Трілоджі"

/*
* Частину коду, тобто слів взято із пісні гурту

* @author Таліта Кум
* "Життя у мінорі"
*/


Колись ми як зорі злітали у небо,
Все пишучи код на світанні ...
Життя у мінорі, нічого не треба,
Коли ти живеш на "СофтСерві".

Wednesday, September 19, 2007

Якщо...

Як вистоїш, коли всі проти тебе—
Упали духом і тебе кленуть, і
Як всупереч усім ти віриш в себе,
А з їх невіри також візьмеш суть;
Якщо чекати зможеш ти невтомно,
Оббріханий — мовчати і пройти
Під поглядом ненависті, притому
Не грати цноти ані доброти;
Як зможеш мріять —
в мрійництво не впасти,
І думать — не творити думки культ,
Якщо Тріумф, зарівно як Нещастя,
Сприймеш як дим і вітер на віку;
Якщо стерпиш, як з правди твого слова
Пройдисвіт ставить пастку на простих,
Якщо впаде все, чим ти жив, і знову
Зумієш все почати — і звести;
Якщо ти зможеш в пориві одному
Поставить все на карту — і програть,
А потім — все спочатку, і нікому
Про втрати й слова навіть не сказать;
Якщо ти змусиш Серце, Нерви, Жили
Служити ще, коли уже в тобі
Усе згоріло, вигасло — лишилась
Одна лиш Воля — встоять в боротьбі;
Як зможеш гідно річ вести з юрбою
І з Королем не втратиш простоти,
Якщо усі рахуються з тобою —
На відстані, яку відміриш ти;
Якщо ущерть наповниш біг хвилини
Снагою дум, енергією дій,
Тоді весь світ тобі належить, сину,
І більше: ти — Людина, сину мій.

Редьярд Кіплінґ (в перекладі Євгена Сверстюка)

Wednesday, June 13, 2007

Вступ

Нехай ніхто не думає, начебто можна завжди приймати безпомилкові рішення, навпаки, усякі рішення сумнівні: тому що закономірним є те, що, намагаючись уникнути однієї неприємності, неодмінно потрапляєш в іншу. Мудрість полягає тільки в тому, щоб зваживши всі можливі неприємності найменше зло прийняти за благо.

Ніколо Макіавеллі. Володар